Мастер жив, мастер с нами!

Макс зовсім слабий став.

Фарт судьбы.

Пёс Дым.

Атестат в крови.

Еб%ть ты донор!

А где семечки?!

Схоже на те, що дехто нас обманув на грі проти Буковини, запевнявши про кардинальні/радикальні зміни у грі нашої команди. Нічого не сталося, і дива не відбулося. Черговий програш якимось селюкам, що бачили футбол, мабуть, лише по ТВ. На що очікувати далі-складно відповісти!

Може хоч люди будуть гонять за чорно-білих?!

Дві групи загальної кількістю в 9ть тіл добиралася до місця призначення різними шляхами: з Києва та Олександрії. Зустрітися мали в Кременчуці, що і відбулося з інтервалом у півгодини. Звичайно останнім часом жодна подорож не відбувається без участі алкоголю та великої кількості алкоголю. Із-за чого виникають досить кумедні та незабутні події. Дізнавшись про те, що десь в пердь їде Альф, всі, а особливо Бодька-фанат, закотіровали цей вчинок, і поставили вісімдесят вісім заліків малому! Так тримати!

Ще трохи повезло із погодою. В порівнянні з Чернівцями, ми опинилися на Мальдівах!

В Крємнє нас повинен був зустрічати Д-м із Б-кою, але замість останнього підтягнулися інші хлопці. Недовго прогулявшись містом, зустрілися з парнями, що прямували з Олександрії, і продовжили гуляти «всі разом»(с). Крюківський міст, набережна, парк «Ювілейний», річковий вокзал, парк ім.. Пушкіна-ми потроху вбивали час до поїзди в Комсомольськ. Ще була одна мега-подія – хавка у Д-м в бурсі: на 10-15грн можна було замовити перше, друге, гарнір, салат, хліб та компот. Якась Пузата Хата або Дрова в порівнянні з цим нервово курять у куточку. Все було б чудово, якби не велика кількість сміття на вулицях Кременчука та бомондів, що зустрічалися нам практично через кожні 500 метрів.

В Комсомольські їхали на сільбасі, майже в оточенні курей, свиней та молодої картоплі. Дорога зайняла 30 хв і перед нами постало зовсім інше місто-чисті вулиці та привітні люди, які і вказали нам дорогу на стадіо «Юність».

Як іти фанатіти на тверезу голову?! З цією метою було організовано збір коштів на насіння. Але виявилося, що в місті нема насіння, тому затарилися спиртним. Яке вдало було знищено недалеко від стадіону на березі річки.

Стадіон трохи нагадує «Оболонь-арену» в Києві та стадіон в Бородянці. Дві центральні трибуни, зовсім близько до поля, повністю криті, електронне табло. Але стільки пилу та грязі, що на пластикових сидіннях, я ще не зустрічав де-небудь в Україні.

Суппорт на 4+. Особливо перші 20-30 хвилин. За цей проміжок часу ми заряди все, що знали. Особливо гарно вийшов заряд «БЦ» протяжно і без хлопків, який, мабуть, було чутно і в Крємнє.

Окремі два слова про місцеве бичьое, що прийшло на гру. До нашого сектору підходили дяді років 40-50 і виказували свою «любов» до Білої Церкви та ФК Рось. Тим самим займалися місцеві гопоти і, частково, поліцаї.