Позітів:
10 прихильників біло-чорних на гостьовому секторі;
Рози « УЗ_Буковина»
«Из-за Вас маленькие дети бояться гулять в центре»;
«Рівень pH»;
«Воробей из Орла»;
30.02.88
«-Хлопці, давайте спати!», «-Ще 0,5!»;
«-Водка непогана», «-Довольно ничего!»;
«Околопаштет»;
«ЗЕ Батон»;
«-И наш поезд заминировали…», «-Что кто-то гороха наелся?!».

Негатив:
Погода;
Потяг №60 (українська частина);


Перед виїздом в Чернівці серед нас ходили чутки, що колись раніше вболівальники ФКР трохи погано відвідали матч Буковина-Рось, що відбувся в далекому 2006 році. Але поспілкуватися стосовно цього з кимось із учасників тих подій мені (нам) не вдалося. Може, це чергові плітки?! Тому всі вирушали в дорогу з гарним настроєм.
Як вже зазначалося, на грі були присутні 10 уболівальників ФКР: 9 вирушало зі Столиці, ще 1 зустрічав нас безпосередньо в Чернівцях.

В дорозі як завжди спиртні напої, курєво, жарти та розмови до сходу Сонця. Додали оптимізму хлопці, що в пошуках одноразової посуди застрягли в вагоні-ресторані на півтори години. Та змогли вибратися з нього лише на наступній станції. Весь цей час інші суппортери слухали радіо Шансон та пили пиво. Як це буває, їжа швидко закінчилася-тому довелося лише пити. На ранок, звісно, сухо в горлі та головний біль.
Чернівці зустріли нас прохолодною та похмурою погодою. Враховуючи досить теплу та сонячну погоду на київській землі, деякі з гостей були не готові до таких погодних змін.
Зустрівшись із нашим гідом, ми трохи погуляли містом, придбали по декілька магнітиків, і направилися в пошуках їжі. Довго не думаючи, затарилися пивом та пельменями і рушили на блатхату до нашого знайомого, що, як виявилося, мешкає зовсім близько до місцевого стадіо. Трохи відпочивши, наповнивши шлунки, ми рушили далі гуляти містом. Пішов дощ, і настрій майже зовсім зник. Трохи подихавши повітрям, ми вирішили, що будемо вертатися до дому так само, як і приїхали-скориставшись послугами УЗ.
Вирішивши всі організаційні питання час був направлятися на стадіо. Запригнувши в тролейбус (до речі, проїзд 75коп!), швидко прибули до місця призначення. 
З метою економії грошей, вирішили продиратися на стадіон без квитків. Що майже вдалося. Декілька хвилин розмови з тьотєю, що займається продажем квитків і декілька хвилинним очікуванням, і ось квитки у нас на руках. Безкоштовно.

Невеличкий обшук, влаштований органами правопорядку, і нас заводять на гостьовий сектор. Вдалося пронести невеличку кількість піро, бутилу водки, бутилу пива та майонез. Що довелося залишити за межами стадіону так це трофейний кінь, якого ми забрали одразу по завершенні матчу.
«яка команда-такі й фанати…». Майже влучний вислів. Холодна погода та погана гра улюбленої команди залишили відбиток на нашому фанатінні: довгі паузи між зарядами, короткі й одноманітні речі. Після фінального свистка вся команда підійшла та подякувала нам за підтримку. Добрий знак.
По дорозі додому були невелички трабли із провідниками нашого потягу та погані шторки на вікнах. Знову алкоголь та довгі розмови про життя…далі повинен бути Комсомольск!